завірюха — [зав ір у/ха] хие, д. і м. р ус і … Орфоепічний словник української мови
завірюха — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
завірюха — (сильний вітер зі снігом), хуртовина, метелиця, віхола, заметіль, хуґа, завія, сніговій, сніжниця, хуґовій, юга, кура, курява, поземка, охиза, оруга, хвища, хвижа, хиза, хуґавиця, хурделиця, хурделя, хурдиґа, хуртеча, хурія, шквиря, сніговиця,… … Словник синонімів української мови
завійниця — 1 іменник жіночого роду напад болю розм., рідко завійниця 2 іменник жіночого роду завірюха діал … Орфографічний словник української мови
завійниця — I і, ж., розм., рідко. Те саме, що завійна. II і, ж., діал. Завірюха … Український тлумачний словник
завірюшний — а, е. Прикм. до завірюха … Український тлумачний словник
завія — ї, ж. 1) Сильний вітер зі снігом; хуга, завірюха. 2) чого. Завихрений вітром пил, сніг і т. ін … Український тлумачний словник
завіруха — хы, ж. Рс. 1. завірюха, заметіль, сніг з вітром. 2. Бунт … Словник лемківскої говірки
шарга — завірюха, буря, гроза … Лемківський Словничок
Заверюха, Николай Андреевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Заверюха. Николай Андреевич Заверюха Завірюха Миколай Андрійович … Википедия